Вірус герпесу

Герпес на сьогоднішній день визнаний одним із найпоширеніших інфекційних захворювань. Потрапляючи в організм людини, вірус герпесу розмножується і накопичується, проявляючись щоразу, коли імунітет слабшає. Найпоширеніші симптоми герпесвірусної інфекції – висипання на шкірі та слизових оболонках. Далі обговоримо докладніше про те, як можна заразитися герпесом, наскільки він небезпечним для організму, а також які сучані методи його лікування існують?

Що таке вірус герпесу?

Вірус герпесу (ВГ) – група вірусів, що уражають організми тварин, тобто не тільки людину, а й ссавців, птахів, риб, рептилій та амфібій. Вони належать до родини Herpesviridae, що включає понад 80 видів герпесвірусів.

Типи вірусів герпесу

У цій таблиці представлені всі типи вірусів герпесу, патогенних для людини.

Тип вірусу герпесу	Прояви
І типу	висипання в ділянці очей та рота, рідше – на шкірі рук та геніталіях
ІІ типу	на статевих органах з’являються маленькі бульбашки з рідиною, які невдовзі лопаються й утворюють невеликі виразки, вкриті скоринкою. При значних висипаннях хворий через сильний біль у ділянці ураження відчуває труднощі з відвідуванням туалету, обмеження у рухах
ІІІ типу	є збудником вітряної віспи та оперізувального лишаю
IV типу (вірус Епштейна-Барр)	викликає інфекційний мононуклеоз. Спочатку проявляється на слизовій оболонці рота, потім із кровотоком поширюється по всьому організму
V типу (цитомегаловірусна інфекція)	уражає слинні залози, нервову та лімфатичну системи. У здорових людей зазвичай протікає безсимптомно, іноді нагадує ГРВІ, можливе збільшення лімфатичних вузлів. У вагітних може призвести до патологій розвитку плода
VI типу	у новонароджених може спричиняти лихоманку із судомами, у людей з імунодефіцитом – пневмонію, гепатит, ураження центральної нервової системи
VII типу	імовірно є одним із факторів розвитку синдрому хронічної втоми
VIII типу	за нормального імунітету перебігає безсимптомно, при імунодефіциті провокує розвиток саркоми Капоші

Як виглядає вірус герпесу?

Вірусам герпесу властиві спільні морфологічні ознаки. Вірус має сферичну форму, його розміри становлять у середньому 150 нм. У центрі міститься ядро з дволанцюговою ДНК. Його оточує складна структура під назвою капсид, що складається з капсомерів – білкових утворень п’ятикутної та шестикутної форми. Навколо капсиду знаходиться суперкапсид – ліпопротеїнова оболонка з великою кількістю виступів або шипів. Між капсидом і суперкапсидом є ще одна оболонка – тегумент, у якій синтезуються білки та ферменти, необхідні для відтворення вірусу в зараженій клітині.

Як передається вірус герпесу?

Джерелом зараження є інфікована людина – хвора або носій вірусу. Основні шляхи передачі вірусу герпесу людині:

контактний – під час безпосередньої фізичної взаємодії з інфікованою особою (дотики, поцілунки);
повітряно-краплинний – із частинками слини від хворої людини під час кашлю чи чхання; статевий – у процесі незахищеного статевого акту;
побутовий – при використанні спільного посуду або предметів побуту, якими користувалася інфікована людина (рушників, постільної білизни);
перинатальний – інфікування дитини від матері, яке зазвичай відбувається під час пологів. Після зараження віруси герпесу зберігаються в організмі людини протягом усього життя.

Чим небезпечний вірус герпесу?

Деякі типи вірусу герпесу можуть суттєво погіршувати якість життя людини, а часом створювати реальну загрозу її здоров’ю.

Для жінок

Віруси герпесу людини І, ІІ і V типів особливо небезпечні для жінок у період вагітності. На ранніх термінах зараження герпесвірус може призвести до порушень розвитку плода, що часто веде до його загибелі. Немовля також може бути інфіковане під час проходження родових шляхів. Новонароджені переносять герпесвірусну інфекцію дуже тяжко.

Для чоловіків

У чоловіків найчастіше трапляється генітальний герпес, спричинений вірусом ІІ типу. При цьому захворюванні висипання з’являються на слизових оболонках статевих органів. Герпетична висипка вражає такі чутливі ділянки, як головка статевого члена, ділянка мошонки або промежини. Безладні статеві зв’язки з частою зміною партнерок значно підвищують ризик інфікування. Наслідками зараження можуть стати чоловіче безпліддя, уретрит, простатит.

Симптоми вірусу герпесу в організмі

Якщо імунітет у нормі, наявність герпесвірусу в організмі може залишатися непомітною. Вірус активізується, коли імунітет знижується під впливом негативних факторів – стресу, переохолодження, перевтоми, недосипання, імунодефіцитних станів. Тоді з’являються висипання, біль, свербіж та інші неприємні симптоми.

Діагностика герпесу

Діагностика починається з огляду дерматолога та необхідних обстежень, що допомагають виявити наявність інфекції в організмі та визначити її кількість. Для виявлення вірусу герпесу найчастіше призначається імуноферментний аналіз крові або ПЛР-дослідження біологічних матеріалів та рідин організму. Пробу біоматеріалу, взятого з місця ураження, поміщають у спеціальне живильне середовище, сприятливе для вірусу. Точність результату дуже висока, однак отримати його можна не раніше ніж через два тижні.

Як лікується вірус герпесу?

Найбільша підступність вірусу герпесу полягає в тому, що, потрапивши в організм, він залишається там назавжди. Повністю вилікувати герпес неможливо. Тому основна терапія спрямована на зменшення кількості загострень і полегшення стану пацієнта під час активізації вірусу.

Щеплення

Вакцина з інактивованими (знешкодженими) антигенами герпесвірусів може бути ефективною для профілактики рецидивів вірусів герпесу І та ІІ типу.

Медикаментозна терапія

Лікар може призначити місцеві противірусні засоби у вигляді мазей, кремів та гелів, а також антисептики для обробки висипів. Пацієнтам з імунодефіцитом можуть рекомендувати системні противірусні препарати у вигляді таблеток та ін’єкцій. Для зменшення болю зазвичай застосовують нестероїдні протизапальні препарати або специфічні засоби проти нейропатичного болю. Якщо до вірусної інфекції приєдналася бактеріальна, призначають антибіотики.