Психолог, психотерапевт і психіатр – професії, які багато хто плутає, адже всі вони працюють з людською психікою. Водночас кожен із цих фахівців має свій підхід, методи та рівень підготовки, що впливає на тип допомоги, яку вони надають. Розберемося, хто з них працює переважно з емоційними станами та поведінкою, хто – з глибшими психічними розладами, а хто має право призначати медикаментозне лікування. У цій статті ви дізнаєтеся, у чому полягають особливості роботи кожного з фахівців і в яких випадках до них звертатися.
Хто такий психолог?
Психолог – це фахівець, який досліджує внутрішній світ людини, її думки, емоції, поведінку та взаємини з оточенням. Психологи допомагають у складних життєвих ситуаціях, таких як стрес, сімейні й особистісні кризи, проблеми на роботі та інші труднощі.
Щоб стати психологом, потрібно мати вищу гуманітарну (психолог, педагог-психолог) або медико-гуманітарну освіту (нейропсихолог). Іноді психологи з непрофільною освітою проходять професійну перепідготовку для роботи в цій сфері.
Варто зазначити, що психолог – це не лікар, він не ставить пацієнтів на облік, не призначає медикаментозне лікування та не займається лікуванням психіатричних чи неврологічних захворювань, як-от депресія і шизофренія. У таких випадках психолог може направити пацієнта до психіатра чи невролога або співпрацювати з цими фахівцями.
Психолог, на відміну від психотерапевта чи психіатра, працює зі здоровими людьми, які опинилися в критичних ситуаціях, мають травматичний досвід, страждають від страхів, фобій чи панічних атак. Він допомагає розібратися у внутрішніх конфліктах, покращити якість життя та адаптуватися до життєвих реалій.
Психолог спеціалізується на психодіагностиці, психокорекції, психологічному консультуванні та просвіті. Завдяки діагностичним методикам він може визначити причини емоційних труднощів людини та допомогти подолати їх.
Як вибрати психолога?
Вибір психолога – це відповідальний крок, і є 6 ключових параметрів, на які варто звернути увагу:
1. Освіта. Важливо, щоб психолог мав профільну вищу освіту, а не лише курси. Це гарантує глибокі знання та розуміння основ психотерапії.
2. Особиста терапія. Психолог, який сам проходить регулярну терапію, має можливість опрацьовувати власні внутрішні питання, конфлікти й переживання. Здорова психіка фахівця – це запорука ефективної та якісної допомоги.
3. Супервізія та інтервізія. Супервізія – це робота з більш досвідченим психологом для підвищення професійного рівня та профілактики емоційного вигорання. Інтервізія – групові обговорення з колегами, що працюють на однаковому рівні. Обидва способи навчання допомагають покращити професійні навички та працювати більш ефективно.
4. Практичний досвід. Звертайте увагу на кількість годин реальної практики, а не лише на роки роботи. Чим більше практики, тим глибший досвід і впевненість у роботі психолога.
5. Місце роботи. Перевагою буде робота у відомій клініці чи центрі з хорошою репутацією. Це свідчить про високий рівень підготовки фахівця.
6. Кваліфікація та розвиток. Хороший психолог постійно вдосконалює свої навички, проходить курси підвищення кваліфікації та освоює нові методи.
Однак остаточний вибір базується на особистому враженні. Під час першої зустрічі важливо відчути себе зрозумілим і почутим. Психолог повинен підтримувати комфортний ритм бесіди, доносити думки чітко та зрозуміло. Перші 90 секунд спілкування створюють найважливіше перше враження і дозволяють зрозуміти, чи виникає довіра до фахівця.
Хто такий психотерапевт
Згідно з чинним наказом МОЗ від 25.01.2023 № 138, психотерапевт – це фахівець із повною вищою медичною освітою за напрямом “Медицина” та спеціалізацією “Психотерапія”. Він повинен мати освітньо-кваліфікаційний рівень магістра у галузі “Охорона здоров’я” зі спеціальністю “Медицина” або “Педіатрія”, а також пройти інтернатуру за спеціальністю “Психіатрія”, “Неврологія”, “Внутрішні хвороби” або “Загальна практика – сімейна медицина” з наступною спеціалізацією у психотерапії. 1
Психотерапевт має право призначати медикаменти та виписувати рецепти, проте постановку на облік може здійснювати лише психіатр-психотерапевт, який працює в державній установі. Психіатри-психотерапевти з приватних установ такого права не мають.
Основним методом лікування психотерапевта є психотерапія, як індивідуальна, так і групова (когнітивно-поведінкова терапія, гештальт-терапія та ін.). Психотерапевт займається лікуванням легких і середніх психічних розладів, таких як тривожні розлади, депресія, розлади харчової поведінки. Перед призначенням лікування він проводить діагностичне обстеження і встановлює клінічний діагноз відповідно до міжнародних стандартів, таких як МКХ-11.
Як вибрати психотерапевта?
Почніть з перевірки освіти, кваліфікації та практичного досвіду фахівця, зверніть увагу на місце його роботи та ознайомтеся з відгуками пацієнтів.
Клініка, де працює психотерапевт, повинна мати ліцензію на надання психотерапевтичних послуг. Таку ж ліцензію має мати і сам спеціаліст, якщо він приймає пацієнтів у приватному кабінеті.
Варто врахувати, що психотерапія – це не разовий візит. Це довготривала робота, розподілена на сесії, і її результати потребують часу. Фахівець зазвичай укладає з пацієнтом психотерапевтичний контракт, де чітко прописані цілі терапії, методи досягнення результатів, а також частота, місце і час проведення сесій. Такий контракт допомагає контролювати якість послуг і чітко слідувати плану. Якщо ж у процесі терапії пацієнт не бачить прогресу чи відхиляється від запланованих цілей, це може бути сигналом для перегляду вибору фахівця або методів роботи.
Хто такий психіатр
Психіатром може працювати лікар, який має повну вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки “Медицина”, спеціальністю “Лікувальна справа”. Спеціалізація за фахом “Психіатрія” (інтернатура, курси спеціалізації). Психіатр має право діагностувати той чи інший психіатричний розлад та виписувати рецептурні лікарські препарати. Він має право проводити медичний огляд, оцінювати дієздатність та психічне здоров’я людини. Психіатри з державних установ можуть ставити пацієнта на облік та призначати обов’язкове відвідування за датами. У лікаря чи організації, які надають психіатричну допомогу, має бути відповідна ліцензія.
Компетенція психіатра – профілактика та лікування тяжких психічних порушень: шизофренії , біполярного афективного розладу, психозів, хвороби Альцгеймера. Найчастіше для лікування використовуються медикаменти, але можливе і психотерапевтичне лікування, якщо лікар пройшов спеціалізовану підготовку щодо проведення психотерапії.
Як вибрати психіатра?
Коли вибираєте психіатра, звертайте увагу на його кваліфікаційну категорію2, яка показує рівень професійної підготовки та досвіду.
- Психіатр вищої категорії має не лише повну вищу медичну освіту та спеціалізацію за фахом «Психіатрія», а й стаж роботи понад 10 років. Він також пройшов численні курси підвищення кваліфікації та має підтвердження своєї категорії.
- Психіатр першої категорії має понад 7 років досвіду, відповідний сертифікат та навчання. Це фахівець, який володіє знаннями для роботи з широким спектром психічних розладів.
- Психіатр другої категорії – також спеціаліст зі спеціалізацією та сертифікатом, але з досвідом понад 5 років.
- Психіатр без категорії може мати менше практичного досвіду, але також має повну вищу освіту та сертифікат, що дозволяє надавати консультації та проводити базові терапевтичні заходи.2
Рівень кваліфікації допоможе вибрати саме того фахівця, який відповідатиме вашим потребам, від тривалих досвідчених практиків до нових спеціалістів із сучасними методами.
Коли звертатися до психолога, психотерапевта та психіатра
| Спеціальність | Проблеми |
| Психолог | Якщо виникають труднощі у стосунках, такі як розлучення, конфлікти в сім’ї, проблеми з дітьми або трагічні події (втрата близької людини). Також до психолога звертаються при страхах, фобіях, апатії, безсонні, тривозі, вікових кризах чи пошуку сенсу життя. |
| Психотерапевт | Допоможе при депресії, розладах харчової поведінки, залежностях (алкоголізм, наркоманія, ігроманія, шопоголізм), складних порушеннях сну, хронічному стресі та тривожних розладах. |
| Психіатр | Потрібен при серйозних психічних розладах (шизофренія, аутизм, психози, неврози, епілепсія, біполярний розлад і важкі форми розладів особистості). |
ДЖЕРЕЛА
1. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0138282-23#Text
